Я категорично проти страждань через хронічні ситуації – ті ситуації, з яких неможливо швидко вийти.

Наприклад, невиліковна (поки що) хвороба. Скільки можна страждати? Рік, п’ять, десять років, або взагалі завжди?⠀

Я не проти адекватного проживання своїх почуттів, але проти безкінечного колупання “рани”.⠀

Слізливі пісні – у топку, мелодрами – у топку, спілкування із тими, хто співчуває та плаче – у топку, а якщо іще й алкоголь підключається, то 356 разів в топку!!! Я пройшла цей шлях, та знаю, про що пишу.

Тільки позитивна дієта!⠀

Не напихати психіку, яка, між тим, і так вже видихалася, усілякою сльозою/стражданнями/хвилюваннями.⠀

Тільки поважний погляд на себе! Тільки добре відношення до психіки й тіла! Та поїхали змінювати своє бачення ситуації!⠀

Ми прийшли в це життя для щастя та насолоди! Я вірю в це! А у що вірите Ви?